Сторінки психолога
Поради батькам майбутніх першокласників

 

Наближається той день, коли Ваш малюк вперше увійде в шкільний клас. І зараз Ви хвилюєтеся: «А чи готова моя дитина до школи? Як буде вчитися? Як йому допомогти, якщо він зустріне перші шкільні труднощі?» Психолого-педагогічний феномен «готовність дитини до школи» складається з різних видів готовності: фізичної, особистісної, мотиваційно-вольової, інтелектуальної, спеціальної.

З 6-7 років з дитиною відбуваються значні зміни – вона стрімко зростає, у неї починають випадати зуби, змінюється її поведінка. Діти вже готові розширити своє коло спілкування, у них складається певний рівень домагань і навіть амбіцій. Головне – у них формується внутрішня готовність бути учнем: вони відчувають потребу в підпорядкуванні правилам і хочуть займатися суспільно значущою справою, користь якої визнається всіма дорослими.

Сучасна спеціальна література дає нам безліч порад – як розвивати мовлення дитини, підготувати до навчання грамоті, письму, як перевірити чи немає у неї порушень, що заважають навчанню тощо. Доречним буде поговорити не стільки про інтелектуальну, скільки про психологічну готовності до школи, від якої залежать не тільки шкільні успіхи, але і самопочуття дитини. Всі ми хочемо, щоб наші діти росли здоровими і добре вчилися. Але чи завжди ми розуміємо, як багато в чому це залежить саме від душевного настрою дитини.

 

Для подальшого перегляду натисніть Перейти.

 

 
Увага, коронавірус!

 

Поради соціально-педагогічної служби

Як адаптуватись до режиму «карантин»

(поради дітям і батькам)

 Під час карантину батьки багато часу проводять вдома зі своїми дітьми. Як провести його з користю і максимальним комфортом для обох?

Детальніше тут.


Інформація про загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих від домашнього насильства

та насильства за ознакою статі, дискримінації за ознакою статі, неурядові організації у м. Сєвєродонецьку.

Детальніше тут.

        Про допомогу постраждалим від домашнього насильства в умовах карантину у м. Сєвєродонецьку

 

                 Шановні мешканці Сєвєродонецька, прилеглих сіл та селищ!

 

           У зв'язку із запровадженням карантинних заходів, викликаних поширенням інфекції коронавірусу, появою нових стресових ситуацій та можливих фінансово-економічних труднощів збільшуються ризики вчинення домашнього насильства.

Сєвєродонецька міська рада, Управління праці та соціального захисту населення як координатор на міському рівні напрямку запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі нагадують, що домашнє насильство – це дії або, навпаки, бездіяльність не тільки фізичного, а й психологічного, сексуального або економічного характеру, що вчиняються в сім’ї або між родичами, незалежно від того, спільно чи окремо вони проживають.

         У м. Сєвєродонецьку працюють служби і установи, які незалежно від карантинних обмежень надають підтримку та допомогу постраждалим від домашнього насильства жінкам, дітям та чоловікам.

         Отже, якщо Ви зіткнулися із домашнім насильством або стали свідком цього явища, Вам завжди нададуть допомогу за наступними номерами та в таких установах і службах:

  • 102 – відділ поліції;
  • 15-47 – Урядова «гаряча лінія» для осіб, які страждають від домашнього насильства. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними й конфіденційними;
  • 0 (800) 500 335116 123
  • 103 – виклик бригади швидкої медичної допомоги.

Також, Ви можете звернутися до медичних закладів Сєвєродонецька, де обов'язково є визначений фахівець, відповідальний за надання допомоги постраждалим від насильства (як правило, це заступник медичного директора, згідно Постанови КМУ від 22 серпня 2018 р. № 658 “Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі” та наказів керівників):

- КНП “Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня” (вул. Єгорова, 2-б, тел.70-22-27),

- КНП “Міська стоматологічна поліклініка” (вул. Єгорова, 7, тел. 4-52-19),

- КНП “Консультативно-діагностичний центр” (вул. Сметаніна, 5, тел. 4-83-30),

- КНП “Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги” (вул. Сметаніна, 5, тел. 4-87-60);

  • Сільський, селищний голова, заступник міського голови, який координує соціальну сферу, - усі ці люди наразі є персонально відповідальними за реагування на випадки насильства. Тому вони також є джерелом отримання допомоги.

Контакти:

- Сєвєродонецька міська рада — (06452) 4-42-48,

- Борівська селищна рада — 9-98-85,

- Сиротинська селищна рада — 2-76-60.

  • У Сєвєродонецьку, за підтримки Української фундації громадського здоров'я та ЮНІСЕФ, працює мобільна бригада соціально-психологічної допомоги постраждалим від насильства, куди ви можете звернутись за телефонами: (063) 335 85 51, (099) 366 62 80.
  • Якщо жертвою або свідком насильства є дитина, обов’язково зверніться до служби у справах дітей за телефоном (06452) 4-40-16.
  • Дієву підтримку та допомогу постраждалим надають фахівці центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді: (06452) 4-30-97.
  • Звернутись можна і до Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Контактні дані: 099 52 64 854.
  • Координує на міському рівні роботу з запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі відділ з питань сімейної та гендерної політики Управління праці та соціального захисту населення: (06452) 2-15-70.

 

     Пам'ятайте, що насильству немає виправдання. Бажаємо Вам та Вашим родинам міцного здоров'я.

 

                                                           Управління праці та соціального захситу населення

                                                                        

                                                                                             (з сайту Сєвєродонецької міської ради)

 

 

 
ЦЕ ПОТРІБНО ЗНАТИ КОЖНОМУ

 

 

БУЛІНГ, ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО, ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ

Детальніше...  

Сторінка психолога

 

Лучший способ сделать детей хорошими – сделать их счастливыми.

Оскар Уайльд

 

 

Антонюк Олена Сергіївна – практичний психолог, педагог соціальний.

 

Дитина, приходячи до школи й поринаючи в шкільне середовище, вирішує свої певні завдання, реалізовує свої індивідуальні цілі психічного й особистісного розвитку, соціалізації та освіти.

Вся професійна діяльність соціально-психологічної служби в школі орієнтована на учнів, створення сприятливих соціально-психологічних умов для їх успішного навчання, соціального й психологічного розвитку, вирішення виникаючих у них соціально-психологічних проблем.

Взаємодія соціально-психологічної служби з конкретною дитиною, учнівською групою та класом здійснюється за такими напрямками:

- діагностика;

- розвиваюча та корекційна робота;

- консультування;

- психологічна просвіта.

Соціально-психологічна служба разом з педагогічним колективом, супроводжуючи дитину в процесі шкільного навчання, може, з одного боку, допомогти їй максимально використовувати надані можливості для освіти й розвитку, а з іншого – пристосувати індивідуальні особливості дитини до заданих умов шкільної життєдіяльності.

Діти 6 – 9 років (насправді, діти будь-якого віку, але діти цієї вікової категорії – особливо) мають потребу (окрім базових – безпеки, любові, розвитку):

У відчутті належності до сім`ї, класу, групи. На питання, які турбують дитину важливо відповідати, ініціативу – підтримувати, успіхи і починання – заохочувати.

У підтримці, бо коли не отримують схвалення або стикаються з поразкою, часто відступають. Всілякі схвалення підтримують самооцінку, стають платформою для подальшого зростання. Але важливо, щоб ми звертали увагу на реальні досягнення, робили акцент на тому, що дитина сама доклала зусиль та отримала задоволення від процесу – саме тому результат вийшов чудовий. Важливо відчувати різницю між похвалою та підтримкою. Похвала – оціночна, у ній часто звучать слова – гарний/кращий, а підтримка робить акцент на зусиллях дитини. Від похвали діти починають залежати, а підтримка – додає їм упевненості та сил, вона важлива і приємна, але не викликає залежності.

У спокійному будуванні кордонів, чіткому визначенні правил, зупинці агресії, захисті від тролінгу, проясненні ситуації.

У безпеці – фізичній, емоційній, кордонів особистості.

У контакті з авторитетом. Дитині цієї вікової категорії потрібен (окрім батьків) дорослий друг-наставник, тьютер. Але важливо пам`ятати, що якщо такий контакт раптово переривається або змінюється тональність – у дитини виникає відчуття, що її зрадили.

У довірі. Якщо дитина раптом в особистому контакті ділиться приватною інформацією, важливо дякувати за довіру і зберігати етику довіри.

У контролі. Якщо завдання є, його потрібно перевірити. Якщо правило встановлено, за його виконанням треба стежити.

У неупередженості. Поганих дітей не буває, є діти, яким погано.

У грі, можливості грати. Це – можливість зберегти контакт з творчим потенціалом.

Детальніше...